Сам знаєш, як зараз з ліхтарями – темно, хоч Виколи, наколи, підріж і відскоч Він йшов переді мною, мабуть, по дорозі нам Неначе хворий, злий, до того ж і п'яний Його хитало, я тримався осторонь Сам знаєш, якой буває часом Оболонь Він щось кричав і ледве себе ніс Доживав останні дні різдвяний піст Нахуя я? А? Нахуя їм я? Нахуя я? А? Нахуя їм я? Нахуя я і як моє ім'я? Ми йшли. Крутилася Земля Нахуя я? А? Нахуя їм я? Нахуя я? А? Нахуя їм я? Нахуя я і як моє ім'я? Ми йшли. Крутилася Земля У вікнах допивали перед тим, як знову йти Сам знаєш, ллється як, коли нема мети Він спотикався, падав, підіймався і курив І то кричав, то спокійно говорив Я заспокоював себе, що я – не такий, як він Що міру знаю, відчуваю весь гемоглобін Я тримав дистанцію, він ледь тримався на ногах Нічого не лишалось, як іти по його слідах Нахуя я? А? Нахуя їм я? Нахуя я? А? Нахуя їм я? Нахуя я і як моє ім'я? Ми йшли. Крутилася Земля Нахуя я? А? Нахуя їм я? Нахуя я? А? Нахуя їм я? Нахуя я і як моє ім'я? Ми йшли. Крутилася Земля Він шкандибав попереду, як індіанець Джо Якого вдарили по голові, а далі шо? Сам знаєш - мій під'їзд там трохи вбік Він раптом зник. І я ледь не побіг Полегшало відразу, залишився я один Відчинивши двері, так захотілось жити У голові кружляло - не вийшло зрозуміти Що врешті замовчала моя різдвяна тінь Нахуя я? А? Нахуя їм я? Нахуя я? А? Нахуя їм я? Нахуя я і як моє ім'я? Ми йшли. Крутилася Земля