Ragapop - Siasya - Live from Nauchfilm - перевод, текст песни и слова, похожие исполнители

Kishore Kumar Hits — Ragapop - Siasya - Live from Nauchfilm текст песни

Исполнитель: Ragapop

альбом: Live from Nauchfilm

Внимание! Перевод текстов выполнен автоматически. Возможны неточности и неполнота перевода. Мы прилагаем все усилия для обеспечения точности перевода, но рекомендуем использовать его только в качестве общего ориентира.

В своїй цюпці убогій вонаВ своей цюпке убогой онаПеред дзеркалом збитим стоялаПеред зеркалом сбитым стоялаІ гляділа на себе, сумнаИ глядела на себя, грустнаяЩо краса молодая щезалаЧто красота молодая исчезлаЗападалися лиця блідіЗападались лица бледныеІ блискучії очі тускнілиИ сверкающие глаза тускнелиНаче здув рум'янці молодіСловно сдул румянцы молодежиЩо колись, наче рожі, яснілиЧто когда-то, словно рожи, яснелиАле годі стоять, сумуватьНо нечего стоят, скучатьЩо пропало - не верне ніколиЧто пропало-не воротит никогдаІ вна стала рум'ян накладатьИ вна стала румян накладыватьІ білила на лиця поволиИ белила на лица поволиА блідії, зів'ялі устаА бледные, увядшие устаКарміновою красков вкрасилаКарминовой красков укралаІ натерла на брови чорнилаИ натерла на брови чернилаА коса шовковиста, густаА коса шелковистая, густаяНа столі вже заплетена ждеНа столе уже заплетена ждеОсь зібралась, готова вже СясяВот собралась, готова уже СясяПеред дзеркалом стала, глядеПеред зеркалом стала, глядитЧи хорошо до стану вдягласяХорошо ли до состояния оделасьЧи білило не стерлося деБелило не стерлось гдеВтім застукано в двері. АгаВпрочем застукано в дверь. АгаСе знакомий з готелю слугаСе знакомый из отеля слугаУвійшов, не вклонився, не сівВошел, не поклонился, не селЛиш очима по Сясі повівЛишь глазами по Сясе повелУсміхнувся і каже: ЦарицяУсмехнулся и говорит: Станеш, глянеш, аж любо дивитьсяСтанешь, глянешь, аж любо смотритУсміхнулася й Сяся. Ну, щоУлыбнулась и сияла. Ну, чтоТам нового для мене приніс тиТам нового для меня принес тыЧи ти, може, прийшов лиш по тоИли ты, может, пришел лишь по тоЩоб пустий комплімент ми повістиЧтобы пустой комплимент мы повеститьЕй, яка ж бо ти, Сясю, осаЭй, какая же ты, Сяся, осаЯ сказав лиш, що в тебе красаЯ сказал лишь, что у тебя красотаЧарівна, пошукати такоїПрелестная, поискать такойА про теє, яка моя вістьА о том, какая моя вестьТвоя правда. Прийшов до нас гістьТвоя правда. Пришел к нам гостьЩоби хтів ся пізнати з тобоюЧтобы узнать с тобойВона сміло всміхнута ідеОна смело улыбнулась иДо світлиці, де гість на ню ждеВ горницу, где гость на ню ждетНе застукавши, в двері ввійшлаНе застучав, в дверь вошлаІ на ключ за собою замклаИ на ключ за собой запертаА відтак доокола очимаА потом докола глазамиПовела. Гість до неї плечимаПовела. Гость к ней плечамиПри вікні похилений стоявПри окне покосившийся стоялМов лице на грудь ночі ховавКак лицо на грудь ночи пряталДобрий вечір - мов срібний дзвінокДобрый вечер-словно серебряный звонокПронеслося з уст Сясі насмішноПронеслось из уст Сяси насмешливоГість зіснувсь, обернувся поспішноГость нахмурился, обернулся поспешноПоглядів - а дрожав, мов листок- А дрожал, как листокПоглядів і змішався, і лицяВзглядов и смешался, и лицаРум'янець му, мов кров'ю, облявРумянец му, словно кровь, окатывалІ не міг на ню довше дивитьсяИ не мог на ню дольше смотритСпустив очі, стояв і мовчавОпустил глаза, стоял и молчалАле Сяся дивилася смілоНо Сяся смотрела смелоМолоде, прехороше лицеМолодое, прехорошее лицоЩо здоров'ям, красою яснілоЧто здоровям, красотой яснелоЩось такого без слів їй повілоЧто-то такого без слов ей повелоЧого в жизні не чула вна щеЧего в жизни не слышала вна ещеІ хоть одіж на нім не багатаИ хоть одежда на нем не богатаТо їй прецінь зробилося такТо ей прецинь сделалось такМов великий їй скарб може датиСловно большое ей сокровище может датьТой убогий встидливий хлопакЭтот убогий вонючий пареньХа, ха, ха! То ми гарний козакХа, ха, ха! То мы хороший казакРозсміялася Сяся - отакРассмеялась Сяся-этакТо ми гарний кавалер! Но прошуТак мы хороший кавалер! Но прошуЧень діждуся хоть слова від васЧэнь дождусь хоть слова от васВи згубили щось я вам поможуВы сгубили что-то я вам помогуВіднайти на підлозі сейчасНайти на полу сейчасІ до нього зблизилася СясяИ к нему сблизилась СясяОбіймила го злегка руковОбнимала го слегка руковЙого стать мов у фрібрі трясласяЕго пол языков во фрибре тряссяУ лице му мов збіглась вся кровВ лицо му словно сбежалась вся кровьВраз до себе го вна притиснулаВраз к себе го вна прижалаОбернулась і світло задулаОбернулась и свет задулаІ до нього зблизилася СясяИ к нему сблизилась СясяОбіймила го злегка руковОбнимала го слегка руковЙого стать мов у фрібрі трясласяЕго пол языков во фрибре тряссяУ лице му мов збіглась вся кровВ лицо му словно сбежалась вся кровьВраз до себе го вна притиснулаВраз к себе го вна прижалаОбернулась і світло задулаОбернулась и свет задулаНа столі світло тускло горитьНа столе свет тускло горитНа канапі гість з Сясев сидитьНа диванчике гость из Сясев сидитСидять поруч, мов брат із сестроюСидят рядом, как брат с сестройВін до неї припав головоюОн к ней приник головойІ на грішну зів'ялую грудьИ на грешную зивялую грудьЙого сльози молодїї пливутьЕго слезы молодыи плывутА вона півсмішливо, півлюбоА она полсмешливо, полулюбоНаче мати, на нього глядитьСловно мать, на него глядитНу, не плач, моя милая згубоНу, не плач, моя милая згубоЗа ті сльози ти й господь проститьЗа те слезы ты и господь проститТа й і гріх то не надто вже грішнийДа и и грех то не слишком уж грешенПервородний се, братчику, гріхПервородный се, братчику, грехІ всесвітній, всесильний і вічнийИ Всемирный, всесильный и вечныйКоб не він - нас не було би всіхКоб не он - нас не было бы всехТа хіба ж задля того я плачуДа разве же ради того я плачуВідказав він і сльози обтерОтветил он и слезы обтерХоть і сам я виразно то бачуХоть и сам я определенно то вижуЩо згрішив я і тяжко теперЧто согрешил я и тяжко теперьАле що ж, не тепер вже жалітиНо что ж, не теперь уж жалетьІ не того я плакав зовсімИ не того я плакал совсемА лиш того, що сам я на світіА лишь того, что сам я на светеЩо ніхто мя не любить на німЧто никто мя не любит на немА душа домагаєсь любовіА душа добивается любвиІ бажання горить мені в кровіИ желание горит мне в кровиІ пекучим, болющим огнемИ жгучим, болющим огнемВсі думки ми палить, заливаєВсе мысли мы курит, заливаетІ нікого на світі немаєИ никого на свете нетЩо б любив, приголубив менеЧто бы любил, приласкал меняУ кімнаті день в день самотоюВ комнате изо дня в день уединениемНад книжками сиджу я, мов в клітиНад книжками сижу я, словно в клитыМов би-м працею хтів мозговоюКак бы-м трудом хтел мозговойГолос серця і крові зглушитиГолос сердца и крови оглушитьНо не йде ми на думку наукаНо не идет мы на ум наукаІ виходить не праця, а мукаИ получается не труд, а мукаІ неначе скажений з кімнатиИ как будто бешеный из комнатыЯ жену улицями блукатиЯ гоню улицами бродитьСяся слухала слів тих гарячихСяся слушала слов тех горячихІ в очах тих блискучих, дитячихИ в глазах тех блестящих, детскихЩо гляділи жалібно на нюЧто смотрели жалобно на нюВна читала всю повість сумнуВна читала всю повесть печальнуюВна читала виразно, хоть здалиВна читала внятно, хоть сдалиЩо казали уста й не казалиЧто говорили уста и не говорилиСяся слухала слів тих гарячихСяся слушала слов тех горячихІ в очах тих блискучих, дитячихИ в глазах тех блестящих, детскихЩо гляділи жалібно на нюЧто смотрели жалобно на нюВна читала всю повість сумнуВна читала всю повесть печальнуюВна читала виразно, хоть здалиВна читала внятно, хоть сдалиЩо казали уста й не казалиЧто говорили уста и не говорили

Поcмотреть все песни артиста