Розпускай коси, крихітко Я сідаю за штурвал Буде голосно й глибоко Зашаріється вокзал І хоч я й не Гензбур, не співаю прокурено І зажуреним оком у ніч не гляджу Я прожену сов лукавих нахмурених І загубленим полем тебе поведу Де місяць лиже ніч і блудять зорі Залишені одні ми, закохані злодії Малими дітьми лякала нас семи вітрів краса Але в мені ти заплуталась і загубила страх Холодні квіти, далекі байдужі голоси Але ж над нами все синьо, ой як синьо Де місяць лиже ніч і блудять зорі Залишені одні ми, закохані Розпускай коси, крихітко Я сідаю за штурвал Буде голосно й глибоко Зашаріється вокзал І хоч я й не Гензбур, не співаю прокурено І зажуреним оком у ніч не гляджу Я прожену сов лукавих нахмурених І загубленим полем тебе поведу Де місяць лиже ніч і блудять зорі Залишені одні ми, закохані злодії Зморені злодії