Світло в кінці коридору тьмяно горить і не гріє
Людям нікуди йти, вони сплять серед руїн та застав
Хтось колись дарував людям мрію
І цим самим виконав план
Дітей вкрий ковдрою асфальту, на ніч сирени серед завалів
Всюди попіл і пил - за кожним твоїм рухом стежать
Ніхто і ніколи не буде покараний
Тільки жителі кожної вежі
Надії знайти захист й тепло
І задовольнити всі свої потреби
Накриють папером й залізобетоном
Бажання дотягнутись до неба