Сказала ти, промовила лиш чутно –
І капнула сльоза на слово "Прощавай"
Душа його здригнулась каламутно
Він знав, що прийде час залишити твій рай
Цілунок спогадів нагадує про ночі
Забудеш ночі – пригадаєш дні
Коли в його побачиш свої очі, знай –
Він прийде, він все віддасть тобі!
Ти знов одна, в кімнаті сни літають
І магія думок торкається щоки
Тут спогади живуть, вони тебе кохають
Вони минуть, та перш пройдуть роки
Цілунок спогадів нагадує про ночі
Забудеш ночі – пригадаєш дні
Коли в його побачиш свої очі, знай –
Він прийде, він все віддасть тобі!