І не зламає його біда, У льоті злих годин. Індустріального труда, Ударник він. І як йому позбутись вад, Він дума і вночі. Працюй! Працюй! Працюй! Верстат. Стружи-точи. А цех шумить і шум попід, Лягає сталь на сталь. Ясніє за деталлю услід, Нова деталь. Все більше їх, він тому рад, Хвилинники рвучи. Працюй! Працюй! Працюй! Верстат. Стружи-точи. Його на крилах тут несе, В індустрій далечінь. Вітчизні зоряній усе, В вогні горрінь. І я співать про нього рад, І вдень, і уночі. Працюй! Працюй! Працюй! Верстат. Стружи-точи. Працюй! Працюй! Працюй! Верстат. Стружи-точи. Працюй! Працюй! Працюй! Верстат. Стружи-точи. Працюй! Працюй! Працюй! Верстат. Стружи-точи. Працюй! Працюй! Працюй! Верстат. Стружи-точи. Працюй! Працюй! Працюй! Верстат. Стружи-точи. Працюй! Працюй! Працюй! Верстат. Стружи-точи. Працюй! Працюй! Працюй! Верстат. Стружи-точи. Працюй! Працюй! Працюй! Верстат. Стружи-точи.