Я довго думав підбираючи слова
Що розліталися мов іскри над багаттям
Чому мене так манить глибина
Що мовчки каже, більше ніж достатньо?
Чому в синяві могутньої води
Я бачу плину час теперішній й мабутнє?
І хто тримає світ титани чи кити
Не знаю я, та сумніви відсутні
Що океан, що землю обіймає
Єдиний із земних богів
Тож капітан, що вперто курс тримає
Досягне врешті райських берегів
Я вдивлявся в лінії на дні
Я корився штормовому морю
Оспівував йому свої щасливі дні
І гірко плакав про моменти горя
І море слухало уважніше людей
Мені бажаючи вітрів лише попутніх
І хоч у демонів страшних і райських фей
Не вірю я, та сумніви відстуні
Що океан, що землю обіймає
Єдиний із земних богів
Тож капітан, що вперто курс тримає
Досягне врешті райських берегів
Як прийшло в часи допам'ятні усе
В один момент так само під за водою
Тож поки хвиля нас несе про те усе
Ми поговоримо з тобою
І може дивно прозвучать мої слова
І косо глянуть в нашу сторону присутні
Та хоч на пласі буде моя голова
Не відступлюсь, бо сумніви відсутні
Що океан, що землю обіймає
Єдиний із земних богів
Тож капітан, що вперто курс тримає
Досягне врешті райських берегів