Ми так довго ловили напрям вітру, що дув Кожен раз зовсім з іншого боку І вже верне від слів, що ти так часто чув Хоч раніше здавались нівроку І хотілося вити, мов поранений вовк Та чомусь всі сиділи, як миші Не згадати тепер, хто і як тобі втовк Що всі рівні, та є і рівніші .І все важче давалось підбирати слова Твоя думка тобі не належить І від цього нестерпно болить голова Але лікар сказав, що це нежить Ти хотів лікуватись, та сказали: "Помреш." У медичній інстанції вищій Тож не стануть вони витрачати часу На всіх рівних, бо є і рівніші І наснилось тобі, що скінчилась війна Вже зі зброєю час розпрощастись Не згадає ніхто, скількох зжерла вона І хто дав їй наказ розпочатись Та прокинувся ти від ударів чобіт Що греміли крізь мертвої тиші Розтягнулись колони з заходу і на схід Рівні йшли захищати рівніших