До побачення, мій яр Ми голодними очами Їли місяць-бринза А кому потрібен пес, на якому самотній знак? Ти ніколи не гадав, що без крил - не вільний птах Хто дім лишав - в гостях навічно І моя любов до тебе, знаєш, це дуже дивна річ Хоч я пам'ятаю сльози наші Забути не знаю як А вони мене привчали, що завжди болить Вони мене навчали, як без правди треба жить Хоч іноді вночі я думаю про Вас І де ж Ви тепер, друзі мої солодкі До побачення, мій яр Я не з тих собак, що гарчать на зустріч перші А нумо з'їж мої страхи, як ти пожер їх всіх До побачення, мій яр Намалюй мене художник на старому мольберті Я навік отут застряг, тут прибили мою душу Хоч я пам'ятаю сльози наші Забути не знаю як А вони мене привчали, що завжди болить Вони мене навчали, як без правди треба жить Хоч іноді вночі я думаю про Вас І де ж ви тепер, друзі мої солодкі