Знов повзеш, щоб не як всі Спробуй на двох - це простіше І не їж в мене з руки, втримай свою Жар-птицю Ти і я Чи це не твоя вина? І ти просиш розради Хочеш мене, це не минеться Дзвонили лиш близькі Без почуття вини Закінчується все живе В мені Отрута на вустах, спливає час І почорнілі пальці, ти не плач Німіє мій язик, і в останніх рядках Цей мінор і страх Сон - сестра смерті старих Та знову цей день, а я не хочу Знаєш за що я б себе вбив? А просто за те, що сонце в очі Так пекло Не знаю, що це було Може символ для мене Голос з пітьми, треба піти Тож друзів всіх зберу Зафіксувати мить І щоб не розкладатися Дарма... Отрута на вустах, спливає час І почорнілі пальці, ти не плач Німіє мій язик, і в останніх рядках Це мінор і страх