Біля озера у літню ніч
Ми були з тобою віч-на-віч,
Цілувались під зорями ми,
Били лебеді поруч крильми,
І несла понад світом луна,
І у мене кохана одна.
Хлюпотіла тихенько вода,
Що для нас і біда – не біда.
Цей сон, цей сон
Мені щоночі сниться.
Крізь сон, крізь сон
Вона мені сміється.
Цей сон, цей сон
Мене не покидає.
Любов, о сон,
Вона мене кохає.
Біля озера знову ідем,
Та у серці моїм тихий щем,
Зірка в небі нічна дoгора,
Розставання приходить пора.
А благання моє: "Зупинись!"
Лебедята підняли у вись.
І бере нас розлука в полон,
А вночі ти приходиш в мій сон.
Цей сон, цей сон
Мені щоночі сниться.
Крізь сон, крізь сон
Вона мені сміється.
Цей сон, цей сон
Мене не покидає.
Любов, о сон,
Вона мене кохає.
Цей сон, цей сон
Мені щоночі сниться.
Крізь сон, крізь сон
Вона мені сміється.
Цей сон, цей сон
Мене не покидає.
Любов, о сон,
Вона мене кохає.