За селом в старенькій хаті,
Де дуби стоять крислаті,
Де в болотному лататті,
Наче дим туман лежить.
Там живе стара ворожка
- Нелюдимо і сторожко.
І годується потрошку
Тим, що людям ворожить.
Гей, ворожко, ти, ворожко,
Погадай мені хоч трошки.
Гей, ворожко, ти, ворожко,
Про майбутнє розкажи.
Гей, ворожко, ти, ворожко,
Поможи мені хоч трошки -
Щастя й долі в чистім полі
Ти мені наворожи.
В тебе трави є казкові
Від нещасної любові.
Від пристріту та обмови,
Від біди і самоти.
Ти ночей не досипала,
По лісах траву збирала.
Знаєш чарів ти не мало,
Щоб мені допомогти.
Гей, ворожко, ти, ворожко,
Погадай мені хоч трошки.
Гей, ворожко, ти, ворожко,
Про майбутнє розкажи.
Гей, ворожко, ти, ворожко,
Поможи мені хоч трошки -
Щастя й долі в чистім полі
Ти мені наворожи.
Може марно я блукаю,
Може я не там шукаю.
Може досі я не знаю,
Що болить в душі моїй.
Тож облиш даремні жарти,
Часу гаяти не варто.
Ти візьми скоріше карти
І усе мені відкрий.