Ішов я небом якось, дивно це було Погода льотна, тільки сонце ще пекло Мій рух повільним був, та й хода легка Тож, задивився я на ті небеса Та, нудно так мені на самоті стало Ходять хлопці на сторонці – Хто під Богом, хто під сонцем Хто помер, а хто іще живий Сидять дівки під віконцем На своїх чекають хлопців Кого з війська, а кого з тюрми Гуляю далі небом, косяка курю Аж, раптом чую, наче хтось мене гукнув Я остовпів зненацька, цього не чекав – Згори Підлуський кличе, а з землі Салман! І легко так мені із ними втрьох стало! Ходять хлопці на сторонці – Хто під Богом, хто під сонцем Хто помер, а хто іще живий Сидять дівки під віконцем Та про тих співають хлопців Що у війську досі та у тюрмі Сиділи довго так – напевно кілька днів Дмитро Підлуський знов до Бога полетів Побіг Салман пісень співати до Фоми А я пішов собі тихенько до сім'ї І важко знов мені на самоті стало Ходять хлопці на сторонці – Хто під Богом, хто під сонцем Хто помер, а хто іще живий Сидять дівки під віконцем На своїх чекають хлопців Кого з війська, а кого з тюрми Ходять хлопці на сторонці – Хто під Богом, хто під сонцем Хто помер, а хто іще живий Сидять дівки під віконцем Та про тих співають хлопців Що у війську досі та у тюрмі