Весь світ у ранах - я візьму цей жовтий скотч Я знаю тут у поміч лише жовтий скотч Так вабить декольте цієї дивної весни Ми всі пішли на Схід, бо хто, якщо не ми Як короп в ставі вигравало тіло зброї А він сказав візьми цей скотч, лиш він загоїть Бери землі цієї берці й лісу тепле пончо Якщо ти наш, намотуй більше-більше скотчу Ця дика ніч і тут горланить все минуле А тобі добре бо - чотири, п'ять і нулик Все повертається, як ляпас чи як ранок Та ми залишимося тут широким шрамом І говори зі мною, більше говори ти Бо все мине, крім слів - як дим, і ніч, і вітер Ти так полюбиш це терпке прозоре місто Спускайсь з гори поки тут візуально чисто І вже земля нам так гірчить тепер, як оцет І як скінчиться скотч, бери намотуй сонце І в ночі цій неначе риба в клярі я Чи в Вас лишився скотч, Небесна Канцелярія? Весь світ у ранах - я візьму цей жовтий скотч Я знаю тут у поміч лише жовтий скотч Так вабить декольте цієї дивної весни Ми всі пішли на Схід, бо хто, якщо не ми