сухість шкіри мого серця дощ
не змиє дощ з твоїх очей
м'язи рота не сформують сміх
гріх
суцільний гріх, суцільний гріх
провалююсь під землю
від сказаного
немов мішок на голові
шия й руки зв'язані в найтемнішому місці на землі
із рота знову ллється бруд
не змити спиртом бруд
отрую печінку болю
м'язи серця йому пропалю
птаха з середини на волю
і свинцем виски заллю
печаль нема печалі
лиш відчай за минулий час
тікай ми самі це знали
це занадто важкий тягар для нас
тікай!