У маршрутці я їхав, Часником і перегаром в ній дихав. І дивився на людей в маршрутці - Це культурний шок. Всі ці йобані свині Такі упрілі, що аж плями на спині. Пам'ятаю я все це й донині, А в руках кульок. У Яготин Хай несе мене історії плин. Доберуся я до Яготина, Де живе вона. Вонючі жлоби, Спричиняєте ви стільки журби! Я тікаю від людської юрби У Яготин. Маршрутка прямує. Нею серце, наче, шофер керує, А у тому серці люто вирує Почуттів кульок. А у тому кулькові Все, що мати загорнула в дорогу: Шкарпетоси, гроші, всього потроху. І смачний періжок. У Яготин Хай несе мене історії плин. Доберуся я до Яготина, Де живе вона. Вонючі жлоби, Спричиняєте ви стільки журби! Я тікаю від людської юрби У Яготин. А на станції Лєна Стоїть з торбами із поліетілєна, З манікюром, і чекає на мене. І на мій періжок. Голубців накрутила, Накрасилася і ноги побрила. На розлив взяла свіжайшого пива: Де ж це мій мужичок? У Яготин Хай несе мене історії плин. Доберуся я до Яготина, Де живе вона. Вонючі жлоби, Спричиняєте ви стільки журби! Я тікаю від людської юрби У Яготин!