Від себе не втечеш, як кіно проминає життя Кожен з нас грає в ньому, на небі написані ролі Ніби все в нас гаразд, але рветься на волю душа І кричить, і благає з тобою нам кращої долі Так хотілось дорослими стати скоріш і замліть І покинути батьківську хату у пошуках щастя Розвела доля всіх моїх друзів на сотні доріг Так в серцях нашіх дружба живе, неможливо інакше! Минув час, ми дорослі, зміцнилися наші серця Наші погляди стали гостріше, а вчинки жорсткіше Та в душі ми як діти і спогадами марю я Слово "мама" для нас, як колиска, не має рідніше Ми, руйнуючи все видували велике життя І в обіймах були ми у зраді гріху і любові Ми нічого не чули, не бачили до забуття Та душа поверталась, співала пісні колискові Будь собою, у радості, горі,у скруті й біді Гарним батьком будь, люблячим сином і другом найкращим Перед богом ти будеш стояти за вчинки свої Знай, життя не чернетка, минуле не буде інакшим Про печаль не здавайся, від себе до мрії іди Хто ти, є ким станеш в житті, все залежить від тебе Від себе не втечеш, ти залишиш свій слід на землі Та твій шлях назавжди зберігатиме у вічності небо!