Ми весь час вперед кудись ідем Не без проблем, та все ж ідем Хтось штовхає в бік, то тут, то там А ми гребем, все йдем і йдем Десь смішні й незграбні, добрі або злі Часом чиїсь жертви, часом хижаки Шлях легкий обрати схильні залюбки З неба щось чекати не з руки Може, ми і нездатні Світ змінити в кращий бік, вартий він того, чи ні Нам лиш знати достатньо Що для чогось ми живемо і комусь потрібні ми Хтось у скроні дірку колупає "Хто це – ми? Куди нам йти?" Хтось для сміху ногу підставляє від нудьги "Давай, впади" Це вже все ми бачили, відчули на собі Комусь все пробачили, забули, як у сні Сотні хибних друзів, де тепер вони? Кому мізки пудрять брехуни? Може, ми і нездатні Світ змінити в кращий бік, вартий він того, чи ні Нам лиш знати достатньо Що для чогось ми живемо і комусь потрібні ми (ми, ми) ♪ Довго ми ходили, поки зрозуміли Шлях, який важкий до мети Може, ми і нездатні Світ змінити в кращий бік, вартий він того, чи ні Нам лиш знати достатньо Що для чогось ми живемо і комусь потрібні ми Може, ми і нездатні Світ змінити в кращий бік, вартий він того, чи ні Нам лиш знати достатньо Що для чогось ми живемо і комусь потрібні ми, потрібні ми