Ти дрочиш особливо пристрасно по п'ятницям
Правою-лівою, не певен чи змінити здатний це
Плани на вечір? Ану, Престоли чи Ходячі?
От вечір і минув вже і не дарма наче
Хто перший начав - той першим кінчив
На кухні завалялись сиру пару пачок, і ше є вінчик
А й справді, мам! Куди запропастився штопор?
На твому харді все менше місця для хіп-хопу
Ти написав про неї у фейсбук - потім подумав і стер
Хоча там було вісім лайків й навіть один шер
Ти думав зміниш все, думав поїхать в АТО
Але забув про це, поки купляв собі чайок і батон
Вночі ти під "Фазендою" чекаєш на фалафєль
Ти не помітив, та ти мертвіший за Каддафі
Де твої мрії, скажи, кому оддав їх?
Спитай у тітки в білому, за ким приїхав оцей рафік
Ти думав, що рядки ці стануть променями
Які освітлять шлях хай не тобі, та людям іншим
Люди дивилися очима стомленими
Їм в темноті, можливо, і живеться ліпше
Ти думав, що рядки ці стануть променями
Які освітлять шлях хай не тобі, та людям іншим
Люди дивилися очима стомленими
Їм в темноті, можливо, і живеться ліпше
Кажуть, ти став навіть для мами чужий і грубий
Тієї осені "Динамо" навіть не вийшло із групи
Ти не полковник, та тобі ніхто не пише
Ти переповнений сумнівної якості віршами
Амбіції потоплені і репутація підмочена
Рішив молитись якось та не згадав Отче наш
Закрити очі на ці довгі черги на пероні
Кружляти над будинками пустим пакетом паперовим
Ти крадеш в офісі у туалеті папір
На тебе пофіг всім, знаєш, і навіть тобі
Вона пішла, ти сам вантажив її речі в таксі
Що ж вона скаже? Що ти невдаха і плаксій
Я її більше не люблю! Ага, канєшно
Кожного дня меню з двух блюд: пельмені і яєшня
Кожного дня ці двоє: нікчемність і самотність
Та шо з тобою? Це просто п'ятниця сьогодні
Ти думав, що рядки ці стануть променями
Які освітлять шлях хай не тобі, та людям іншим
Люди дивилися очима стомленими
Їм в темноті, можливо, і живеться ліпше
Ти думав, що рядки ці стануть променями
Які освітлять шлях хай не тобі, та людям іншим
Люди дивилися очима стомленими
Їм в темноті, можливо, і живеться ліпше
Ніхто не звинувачує тебе, це все обставини
Пустир тепер, де була із суницями галявина
Усе життя як ескалатор, життя все ні про шо
Ти біг вперед, але і метру навіть не пройшов
Ти би хотів щоб це закінчилось але кінець нескоро
Фінал у цього кінчика застряг як в пляшці корок
Стільки декора, і повний нуль замість ядра
Ти думав трахнуть світ, та тільки лиш заляпав матрас