Я часто прокидаюся і чую голоси Я пам'ятаю номери, яким багато років Їх вже не існує. До них додали трохи цифер Зіпсувавши шифр. І де той спокій? Де ті друзі, з ким сиділи довго уночі, На лавочках курили вкрадене у тат, Гучно ржали із дрібниць Часто-густо силоміць І ламали на усіх чорний шоколад? Де усі поділися? І де, між іншим, та, З якою так хотів я тоді побути парою? Стукатись до кого і куди тепер мені іти За гітарою... Де усі оті дівчата, що мріяли піти По проспекту на помаді і на каблуках Щоби усі гострі погляди ламалися об них Знати би, куди їх всіх завів той шлях Де ви, у якім краю, що співаєте малим Скаржитеся ви кому там на тугі часи? Чи досі додаєте ви собі віку? Що у ваших головах і за кого голоси? Чи сяє сонце у очах, чи спить за хмарою? Ми заради вас колись вивчали мат На усіх ламали той самий чорний шоколад І кудись ішли За гітарою... Хтось подає надії, хтось подає м'ячі, хтось подає стакан Хтось подає тим, в кого в небі чорний дим. Він допоможе нам Хтось подає надії, хтось подає м'ячі, хтось подає стакан Хтось подає тим, в кого в небі чорний дим. Він допоможе нам І куди тепер мені іти За гітарою...