Часом і не знаєш для чого Часом не згадаєш навіщо Знов блукає твоя дорога, Ваблячи все вище і вище Ллється як вода не вертає Стрімголов летять її коні Першим снігом скроні вкриває Сиплеться піском крізь долоні... Пронесеться сокола криком Промайне в старечій хустині Пригорнеться сонячним ликом Проспіва рожденням дитини Ти був близько, але не поряд Ти був вчасно, але не довго Душу не пізнав лише погляд Не помітив себе самого... Ти приходь до нас розіп'ятий Сумом первородним сповитий Будемо у танці кружляти Будем на зірках ворожити Завтра нас тут може й не бути Завтра можуть мрії затліти Від самопожертви й покути Вже не стане сили злетіти! Часом і не знаєш для чого Часом не згадаєш навіщо Знов блукає твоя дорога, Ваблячи все вище і вище Вийду я під зоряне небо Прихилюсь долів до порога Привела давнішня потреба Усміхнутись тихо до Бога...