Рiдна мати моя, ти ночей недоспала Ти водила мене у поля край села I в дорогу далеку ти мене на зорi проводжала I рушник вишиваний на щастя дала I в дорогу далеку ти мене на зорi проводжала I рушник вишиваний на щастя, на долю дала Хай на ньому цвiте росяниста дорiжка I зеленi луги, й солов'їнi гаї I твоя незрадлива материнська ласкава усмiшка I засмученi очi хорошi твої I твоя незрадлива материнська ласкава усмiшка I засмученi очi хорошi блакитнi твої Я вiзьму той рушник, простелю наче долю В тихiм шелестi трав, в щебетаннi дiбров I на тiм рушничковi оживе все знайоме до болю I дитинство, й розлука, i вiрна любов I на тiм рушничковi оживе все знайоме до болю I дитинство, й розлука, й твоя материнська любов