В тебе дома живе пітон Довгий, жовтий, як сексофон Ти звеш мене подивитися І, може, даже трошки лишитися В тебе на стінах культурісти І альтруїсти, і джазові артісти І ти така, тіпа: "Заціни вініл!" А я такий: "Фу! Це шо, цей Армстронг Ніл?" А ти така: "Вабщє-то він Луї... А чьо фу?" "А-а-а-а-а... ну, щас я розкажу Для мене просто висадка на місяць цікавіша Чим ця твоя вінілова-вінтажна скукотіща І ти така до мене: "Музикальний ти фашистік! А ну-ка доставай і показуй свій плейлістік!" І тут я достаю свій масенькій айпод У ньому стіки треків, шо тобі не влізе в рот Я начинаю Jungle, продовжую Daft Punk-ом І тобі стало жарко в твоїй атласній піжамкє І ти трогаєш мене за ретузіки Бо я здєланий з музики ♪ Ми на лавочкє вдвайом В тебе громкий тєлєфон Ти включаєш реп новой ери І рамантіческа просіла атмасфєра "Ой, паслухай, тут про нас!" Я отвєтіл: "Угу, клас А ти вообщє в музикє як, разбираєшся? Чи слівки собираєш, глубако не капаєшся?" "Люблю М2, М1 і ОСТ-и із фільмов А чьо "угу, клас"?" "А-а-а... Не понімаєш? Ну, щас я розкажу Для мене музика це трохи більше, чим канали І я її, уви, не так, як ти, запаминаю Не те, шо на застольї чи по теліку іграло Для мене важна лічность, яка це написала Гармонія мєлодії і смиславого тєкста Мурашки визивали в мене з самого дєтства" Тільки закончився паток моїх мислєй Як на твайом тєлєфоні музика зависла І ти трогаєш мене за ретузіки Бо я здєлан із музики