Прийди і заблукай в моїм саду
Моїм тюльпанам промовляй руками
І я в траву щасливий упаду;
Ні погляду ні слова поміж нами
А мій двійник крадеться між вікон
Проміння крові, дзеркала уламок
Ворожить і камінним лісом замок
Довкола тебе знов росте як сон
Де був мій сад, з'явився мур без меж
В його бійницях темних круки крячуть
Та зникне все це вмить, коли побачу
Твоє лице в найвищій серед веж