Я накраю тобі Скибку сонного місяця Я намажу її Медом сонячних днів Їж, мій брате нічний Поки братове місце є Поки сонце ще сонце І кров ще на колір як гріт... Поки лід не зкував Наші ріки, роки і руки Поки круки чигають на інших Присядь і поїш... Розливається мед І стікає з духмяної булки Ти чомусь підставляєш Не долоню а ніж... Золоті від меду до блиску Наточене лезо Золоті від леза руківя А далі рука Ти за мить невагомо стаєш Самовпевненим крезом І у везеннях поглядом Губиться ніч у зірках... Стане місячний промінь Широким нічним коридором Відхиливши фіранку я вийду І вже не вернусь Лиш пронизливим протягом З ночі блукатиме довго Неприкаяний в часі і в просторі Місячний блюз... Місячний блюз... Місячний блюз... Неприкаяний в часі і в просторі Місячний блюз...