Ми з тобою одне ціле... Як мило!.
Я буду тут, поки вистачить сили,
Ти з такими, як ти. Ти з такими, як я.
Нас єднає спільна суцільна енергія.
Слова на ритми лягають по колу,
Я не зрадив тебе ніколи,
Я чесний з тобою, я завжди відкритий,
Якщо тільки захочеш ти зможеш мене вбити.
Я зі сцени відчуваю – відчуваю тебе,
А коли тебе втрачаю, то волаю – ти де!?!
Я зі сцени відчуваю – відчуваю тебе,
А коли тебе втрачаю, то волаю – ти де!?!
Наші очі відкриті. Ми тут кожної миті
Прочищаємо душі забиті.
Давай ближче до нас – не стій збоку!
Стань демоном драйву, стань ангелом року!
Ритми, рифи, літери, ноти...
Знову зірване горло... Тіло, мокре від поту...
Отримай тепло, поверни сторицею –
Відчуй себе незламною крицею!
Я зі сцени відчуваю – відчуваю тебе,
А коли тебе втрачаю, то волаю – ти де!?!
Я зі сцени відчуваю – відчуваю тебе,
А коли тебе втрачаю, то волаю – ти де!?!
Пишуть книжки, присипані пилом,
Що в єдності – правда, в єдності – сила.
Можна довго шукати в стратегії й тактиці,
Але краще це перевірити на практиці.
Ось рука того, хто поруч зі мною,
Плече в плече стаємо стіною.
Не врізати дуба! Не склеїти ласти!
Тримайте мене – не дайте впасти!
Я зі сцени відчуваю – відчуваю тебе,
А коли тебе втрачаю, то волаю – ти де!?!
Я зі сцени відчуваю – відчуваю тебе,
А коли тебе втрачаю, то волаю – ти де!?!
І ще довго у вухах щось грає притишено,
Коли прийде ніч снами потішити.
Заплющені очі дозволять відчути
Щось добре знайоме, але й добре забуте.
Ось я пробираюсь ближче до сцени,
Зі сцени ти поглянеш на мене...
Ти усміхнешся і даш мені руку...
Я зі сцени відчуваю – відчуваю тебе,
А коли тебе втрачаю, то волаю – ти де!?!
Я зі сцени відчуваю – відчуваю тебе,
А коли тебе втрачаю, то волаю – ти де!?!