Навчу тебе кататися на ровері, Я сам колись під рамою літав! Коли життя було безмірно кльовим, Коли я олівцем касети на ходу мотав. А ти ховала мамині помади І щастя таким близьким видавалося тоді, А я учив у ванній серенади, Які ніколи так і не співав тобі. Крутись, крутись, стара касета, Як закрутило нас у вихорі життя! Триває вічна естафета, Темніють очі, але я - все те ж дитя. Пара-пара-пара-пам Пара-пара-пара-пам Пара-пара-пара-пам Пара-пара-пара-пам Ще памятаю мрії свої ранні: Я вдома перед дзеркалом з гітарою в руках... Тепер дивлюся на роки останні - Гітари не з'явилось, але в ваших голосах вимірюю галактиками щастя, А ти сидиш в кульбабах і смієшся до зірок, Народжені в кінці вісімдесятих - Чи ми знайшли себе, чи хоч наблизились на крок? Крутись, крутись, стара касета, Як закрутило нас у вихорі життя! Триває вічна естафета, Темніють очі, але я - все те ж дитя. Крутись, крутись, стара касета, Як закрутило нас у вихорі життя! Триває вічна естафета, Темніють очі, але я - все те ж дитя. Крутись, крутись, стара касета, Як закрутило нас у вихорі життя! Триває вічна естафета, Темніють очі, але я - все те ж дитя. Дитя-а-а... Дитя-а-а... Дитя-а-а...