Мої повіки тяжіють під тиском життя Хто я? Хто ти? Хто ми? Скрите майбутнє, в минуле нема вороття Втома, втома Ніби нас всіх навчили так жити Як по лезу ходити Між потребами і почуттям Ми тут ніби вільні Але такі вразливі А душі наші сиві Небо біль загоїть Небо моя сповідь Я наче птаха Я наче птаха Я наче птах, що так хоче полетіти Небо біль загоїть Небо моя сповідь Я наче птаха Єдиним змахом Єдиним змахом я дозволю собі жити Скільки треба часу, щоб побачити навколо У очах людей світло таке знайоме Не зупиняйся! Ти ж як полум'я Ти ж такий, як я Хоч ми такі вразливі І душі наші сиві ♪ Небо біль загоїть Небо моя сповідь Я наче птаха Я наче птаха Я наче птах, що так хоче полетіти Небо біль загоїть Небо моя сповідь Я наче птаха Єдиним змахом Єдиним змахом я дозволю собі жити Небо біль загоїть Небо моя сповідь Я наче птаха Єдиним змахом Єдиним змахом я дозволю собі жити