Як тебе звати, ріка велика? Дніпро, Славутич, Борисфен Побачив лиха! Твоя течія нескінченна Та доля смиренна Твої глибини, твоя велич твій дух берегів чує мій клич На чорних схилах я бачу, Я бачу свій дім У свіжості лісу, там де вітер шепоче траві Вистачить часу, вклонитися рідній землі Відкрити обійми, й разом заспівати пісні Tими голосами що рідними здаються мені Свій мудрий погляд з висоти Він спрямує в далечінь На темних схилах широти Не з'явиться ворожа тінь Ми тебе свято любим, край прадавніх слов'ян І в віках не забудем, вірність свою, до землі всіх киян Я чую предків голоси В них твоя слава і мужність Лунають крізь часи Підніми свої очі І поглянь через хмари думок Збережи свою землю для нащадків залиш хоча б крок Ти помовч і послухай Як крізь каміння б'ється струмок Він немов серця стукіт Заплітає життєвий вінок Свій мудрий погляд з висоти Він спрямує в далечінь На темних схилах широти Не з'явиться ворожа тінь ♪ Свій мудрий погляд з висоти Він спрямує в далечінь На темних схилах широти Не з'явиться ворожа тінь Свій мудрий погляд з висоти Він спрямує в далечінь На темних схилах широти Не з'явиться ворожа тінь