Як тебе звати, ріка велика?
Дніпро, Славутич, Борисфен
Побачив лиха!
Твоя течія нескінченна
Та доля смиренна
Твої глибини, твоя велич твій дух берегів чує мій клич
На чорних схилах я бачу, Я бачу свій дім
У свіжості лісу, там де вітер шепоче траві
Вистачить часу, вклонитися рідній землі
Відкрити обійми, й разом заспівати пісні
Tими голосами що рідними здаються мені
Свій мудрий погляд з висоти
Він спрямує в далечінь
На темних схилах широти
Не з'явиться ворожа тінь
Ми тебе свято любим, край прадавніх слов'ян
І в віках не забудем, вірність свою, до землі всіх киян
Я чую предків голоси
В них твоя слава і мужність
Лунають крізь часи
Підніми свої очі І поглянь через хмари думок
Збережи свою землю для нащадків залиш хоча б крок
Ти помовч і послухай
Як крізь каміння б'ється струмок
Він немов серця стукіт
Заплітає життєвий вінок
Свій мудрий погляд з висоти
Він спрямує в далечінь
На темних схилах широти
Не з'явиться ворожа тінь
♪
Свій мудрий погляд з висоти
Він спрямує в далечінь
На темних схилах широти
Не з'явиться ворожа тінь
Свій мудрий погляд з висоти
Він спрямує в далечінь
На темних схилах широти
Не з'явиться ворожа тінь