Сьогодні зоряна стежина
Вас повела у небуття,
І вам до рідної хатини
Тепер немає вороття.
Вам вже дівчат не цілувати,
Своїх не пестити дітей
І посивілих батька й матір
Не притискати до грудей.
Чому так сталося із вами?
Хто домовині вас віддав,
Коли кривавими руками
Життя навіки обірвав?!
Ви так любили Батьківщину,
Лани безкраї і гаї,
Що за свободу України
Поклали голови свої...
Але ж герої – не вмирають!
Мільйон постане замість вас,
Нехай зухвалі вбивці знають:
Прийшов вже їх останній час!
Спіть хлопці, спочивайте з миром...
Ви – зорі наших перемог!
Бо нездоланні честь та віра,
Єдині ми, і з нами – Бог!!!