Сонце сьогодні яскраво вмирало В безсмерті своєму, певне, було І спочатку далеко пожежа палала Та полум'я врешті розбилось, мов скло Мрії — лиш згаслі зірки і розталий дим За вікном літню спеку прогнали вітри Холодне повітря Згадую дні, які вже минули давно Все одно краще закрити вікно Досить спогадів цих Ми в кімнаті разом, але на самоті Ми в кімнаті разом, але на самоті Нічне небо як синій оксамит Твоя тінь мов місяця відблиск в воді Нікотин, можливо, й вбиває Та ти набагато швидше за нього Улюблена пісня твоя на повторі грає А поза межами стін Усі люди хворі Лікуватися досить, запізно Хвороба в очах, у крові, у судинах, усюди Тепер не знайти уламків тих сонячних Світає. Я міг би тут довше побути Але набридли мені вже вкрай І ти, й алкоголь, і клятий Lo-Fi І ти, й алкоголь, і клятий Lo-Fi ♪ Сонце сьогодні яскраво вмирало В безсмерті своєму, певне, було Спочатку далеко пожежа палала Та полум'я врешті розбилось, мов... скло