На Клепарові за рогатками Там собі жила в своєї мами Файна, як янгол, груба, як кишка А всі ї звали – панна Францішка А татусь панни, він різав свині Ліпшого майстра нема донині А свині тєжко переживали На ціле місто дурні кричали Францішки мамця в ринку стояла Що забив татусь – тим торгувала Сальцесон, шкварки, шпондерки, кишки Купуйте, люди, в мамці Францішки А недалеко від їх господи Жив си фризієр, бравий молодик Він купував там щорання кишку Бо кохав тяжко панну Францішку Підслухав татусь ту таємницю "Не для фриз'єра донька різницька І хай щодня він купує кишку Та не дістане панну Францішку!" Як то коханці бідні дізнались То з того страшно розхвилювались І хоч життя їх було ві цвіті Постановили його скінчити Бідний фризієр заливсь сльозою Купив си кишку із трутизною А було тої два метри кишки І з'їли разом з паннов Францішков Як тілько з'їли, зараз почули Жи тов ся кишков на амінь струли І смерть надходе від тої кишки Такий кінець був панни Францішки