Голова пуста, холодна лиш коли я сам Я можу контролювати свій емоційний стан Та моя душа вже скучила за почуттям Коли не сам на сам, коли я Вона лікує, наче бальзам Тілом тече тепло, як тільки чую запах Та розум знов мені лишає на душі шрам І я знову сам (знову сам) Знову сам на сам (знову сам) Широка стежка у свідомості стає як вушко голки (Уявні образи й обіцянки до чорта) Віолончель підтакує мені, чуєш ці нотки А я не чую ніхуя, думки пробили перепонки Рахую день за днем (день за днем) Сьогодні крижаним глуздом, а завтра серцем (серцем) Обрамлений зайвими сенсами Фігура в дзеркалі засипана скельцями Імла окутує мій розум, і я знаю Я маю шанс насолодитись почуттями Ірреальність, де ми разом мене повністю з'їдає Голова уже не в змозі привести мене до тями Однак я досі стою на роздоріжжі Робити вибір — це, мабуть, найважливіше І, може, я дарма зависаю в прострації Вигадую бажані ілюстрації Нагадай мені коли час прийде Або я марно копаю кожен день Голова пуста, холодна лиш коли я сам Я можу контролювати свій емоційний стан Та моя душа вже скучила за почуттям Коли не сам на сам, коли я Бля, вона лікує, наче бальзам Тілом тече тепло, як тільки чую запах Та розум знов мені лишає на душі шрам І я знову сам (знову сам) Знову сам на сам (знову сам)