Забудь мене, як ніби я ніхто Як ніби всесвіт знає краще толк У баченні реальності та світу, тож Я лиш клята риба і іду на дно 14 жовтня, а ще на серпні Дні так ідуть, напевно, я безмежний Як ніби життя кінь без вершника Для мене досі все як уперше Час загубився десь у просторі Серед безкінечних вікон дверей і постатей Я би хотів опинитися десь на острові Там все сонячно і пусто і просто і Як ніби рими в голову мені не лізуть Як ніби вставати вже щось пізно Тож я чекаю коли клята північ Забере мене у світ снів Я просто дивлюся фільми, граю в ці ігри Сру та лиш сплю та іду попоїсти Чекаю чогось і сиджу тут на кріслі Всесвіт — універ, а життя — це лиш іспит Чи залишуся я тут пилом поміж рук? Чи залишуся я тут пилом поміж рук? Чи залишуся я тут пилом поміж рук? Чи залишусь я тут? Чи залишусь я тут? Забудь мене, друже, я просто дивлюся У пусту пустку, щоб часом не вгрузнув У пусті думи, у темне гузно Я відволікаюсь, але якось вже хуй з ним Я візьму сативу Яка реальність тут правдива? Може це лиш сон А може просто диво Чому воно завжди дихає у спину? Інколи, все ж, це страхітливо Я лягаю у ліжко з думкою про завтра — Завтра буде краще, завтра буде краще Я шукаю справжність, я шукаю правду Все ж я пропащий, все ж я пропащий Все моє життя — Життя відволікань Не знаю від чого І стоптую ноги Якщо знайду натхнення — Втоплю його завтра А може і поразка Втопить його зараз Що я маю на руках? — Моє мале життя Тож забудь мене як я Не пам'ятаю цього дня Мене нічого не хвилює Це все що написав за грудень Мене нічого не хвилює Навіть кляті люди Навіть ваші груди Навіть сотні рук і Навіть чорні букви Навіть білий кубик Що кинув якийсь дурік Що думав кляті думи Але мене це не хвилює Тоді на що я тут полюю? Все що хотів сказати Що я неначе жарти Що я неначе в казці Що я попав у пастку Моє життя як фільм Без кульмінації й подій Я просто наче гній — Безкінечний цикл Це лише день, що не закінчиться ніколи А якщо закінчиться, то я не усвідомлю Зовсім без сенсу — цей день без долі Я хочу лише сексу щоб цицьки були голі Я хочу лише їсти і піти в туалет Забуття вже як найкращий кент Я чекаю подій і на якийсь презент Щоб далі робити свій блядьський реп Забудь мене, як ніби я ніхто Як ніби всесвіт знає краще толк У баченні реальності та світу, тож Я лиш клята риба і іду на дно Час загубився десь у просторі Серед безкінечних вікон дверей і постатей Я би хотів опинитися десь на острові Там все сонячно і пусто і просто і Чи залишуся я тут пилом поміж рук? Чи залишуся я тут пилом поміж рук? Чи залишуся я тут пилом поміж рук? Чи залишусь?