Я із тих, хто родивсь в домовині Я із тих, хто живим не спочине Я із тих, хто до смерті дитина Мою біль не лікують морфіном Я із тих, хто родивсь в домовині Я із тих, хто живим не спочине Я із тих, хто до смерті дитина Мою біль не лікують морфіном Факап за факапом, може б вже спинитись Мені 20 з гаком, встигнув лиш втомитись Я стужився зовсім Простудився - осінь Просльозився потім Накурився - похуй Тяжко працюю - це доля людини Ночі на думи, синці під очима Жовтий ліхтар хай освітить стежину Попри аптеку у домовину Я із тих, хто родивсь в домовині Я із тих, хто живим не спочине Я із тих, хто до смерті дитина Мою біль не лікують морфіном Я із тих, хто родивсь в домовині Я із тих, хто живим не спочине Я із тих, хто до смерті дитина Мою біль не лікують морфіном Я бюджетний Кобейн без рушниці Я тримаю усе в таємниці І коли це все вийде назовні Я потону в своїй безодні Я з дитинства цим людям не вірю Я б хотів полетіти у вирій У краях десь чужих кам'яніти І забути вернутися літом Я із тих, хто родивсь в домовині Я із тих, хто живим не спочине Я із тих, хто до смерті дитина Мою біль не лікують морфіном Я із тих, хто родивсь в домовині Я із тих, хто живим не спочине Я із тих, хто до смерті дитина Мою біль не лікують морфіном